Поради для батьків щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі.

 

Поради для батьків щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі:

·        говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;

·        будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;

·        разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;

·        формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;

·        підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;

·        заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;

·        встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;

·        контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

·        вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;

·        перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;

·        використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);

·        бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:

1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):

·        0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);

·        16 111 (безкоштовно з мобільних).

2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer.

3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою. 

Алгоритм установки батьківського контролю на пристроях

Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій:

1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;

2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»;

3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого;

4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.

Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати.

Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій:

1) відкрийте програму «Play Маркет»;

2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль».

3) увімкніть означену функцію.

4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код.

5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих».

Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували. При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції.

Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій:

1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження».

2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження».

3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень.

Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю» та за посиланням: https://support.google.com/googleplay/answer/1075738?hl=uk

Як підлітки можуть допомогти під час війни

 Під час війни сотні тисяч українців долучилися до волонтерства, серед них, звичайно, є підлітки. Активні та вмотивовані, вони готові перевертати гори, але не завжди знають, з чого почати. 

Віримо, що ти хочеш допомогти. Але перш ніж перейти до конкретних дій, запамʼятай:

🔸 Твоя безпека — це перший пріоритет. Тільки будучи у фізичній та емоційній безпеці, ти зможеш ефективно допомагати. 

🔸 Обери один-два напрямки, в яких будеш допомагати. Так ти збережеш сили і будеш ефективним значно довший проміжок часу. На жаль, охопити все не вдасться.

🔸 Відпочинок важливий. Окрім волонтерства у тебе є навчання, спілкування з близькими, хобі, які також потребують твоїх ресурсів. Не варто нехтувати відпочинком, без якого можна дуже швидко вигоріти.

1️⃣ Допомагай руками. Ти можеш:

• плести сітки: у школах та гуманітарних штабах організовують волонтерські групи, тож принось зелену тканину і долучайся;
• сортувати гуманітарку: у штабах часто потрібні додаткові руки, аби опрацювати тонни допомоги з-за кордону;
• доставляти продукти та ліки самотнім Ба та Ді: почни з сусідів, можливо, саме їм потрібна твоя допомога;
• підтримувати тварин: у притулках часто потрібна допомога по догляду за тваринами, а також внутрішнім переселенцям з їхніми пухнастиками також часто необхідна підтримка.

2️⃣ Підтримуй розмовами. Ти можеш:

• долучитися до телефонного волонтерства: команда проєкту «Мій телефонний друг» підбере тобі підопічного, з яким ти зможеш завести телефонну дружбу. Для цього реєструйся на сайті проєкту.
• підтримувати дітей внутрішніх переселенців: разом пограти, почитати книгу вголос чи повчитися може бути справді дуже допоміжним для тих, хто пережив жах війни у гарячих точках. 

3️⃣ Допомагай онлайн та креатив у соцмережах. Ти можеш:

• атакувати російські сайти та виконувати завдання на кіберфронті: для цього слідкуй за Telegram-каналом IT ARMY of Ukraine;
• волонтерити на інформаційному фронті: поширювати публікації та коментарі різними мовами про ситуацію в Україні, закликати відомих людей підтримувати Україну в соцмережах, спростовувати фейки та поширювати корисну інформацію в часи війни;
• монтувати тіктоки: так, український TikTok неабияк допомагає поширювати новини з України, а також тримати бойовий дух українців;
• займатися творчістю: створюй ілюстрації, пісні та вірші, це неабияк підтримує українців та водночас допомагає проявити власні емоції.

4️⃣ Збирай кошти у своїй школі. Ти можеш:

• поставити благодійну скриньку на вході до школи: невеликими внесками можна зібрати значні суми на підтримку ЗСУ чи ТРО; 
• організувати ярмарки чи благодійні вечори: поєднай корисне та приємне, кожен охочий зможе долучитися до події, а виручені кошти можна буде використати на потреби військових або ж внутрішніх переселенців.

Дисципліна без конфліктів. Засоби ефективного спілкування з дитиною

 Слово "конфлікт" викликає у білшості відверто негативні асоціації. Є кілька причин тому, чому ми намагаємося за будь - яку ціну не конфліктувати.

Конфлікт може стати початком розитку ближчих та гармонійних стосунків, покращення свого життя та життя блищих нам юдей, можливістю реально щось змінити.

Конфлікт - часто є лише проявом накопиченного невдоволення та напруги, сигнлом того, що далі так жити неможливо. І замість того, щоб тікати від нього, можно прислухатися і пригледітися до цього сигналу.

Чому виникє тиск і агресія в конфлікті?

Ось деякі із можливих причин:

1. У дитячому віці ми спостерігаємо стосунки між батьками і ставлення батьків до нас. Ми дізнаємося, як будуються стосунки, як вони підтримуються, як розв'язуються проблеми.

Разом ми дізнаємося, як розвиваються конфлікти. Якщо в сім'ї конфлікти розв'язуються за допомогою агресії і тиску, якщо дитина сама є жертвою психологіного та фізичного насильства або була свідком таких відносин між батьками, вона отримує відповідний урок. Вона дізнається, що це припустимий спосіб поведінки у стосунках, що агресія може бути способом домогтися бажаного. І вона переносить цей досвід у доросле життя і веде себе так само у своїй сім'ї.

2. Часто ми просто не знаємо інших способів розв'язування конфліктів.

3. Не увага до своїх власних почуттів і потреб, невміння прямо сказати про те, що ми потребуємо, і виразити те, що ми відчуваємо, призводить до накопичення негативних переживань. І, що врешті - решт, ми зриваємося і виявляємо гнів та агресію.

Привід для конфлікту - це лише сигнал про те, що існують проховані потреби та інтереси, які ми не висловлюємо.

Підґрунтям для кризи можуть бути розбіжності в галузі моральних цінностей, особистих інтересів, бажань, прагнень, цілей. Конфлікти можуть виникати в зв'язку з порушенням правил і норм взаємодії між людьми, а також нечесна, несправедли

Соціологи вважають, що кожна хвилина конфлікту дорівнює 20 хвилинам наступних переживань. А у людей з поганим настроєм результативність розумової праці знижується на 60-70 %.

Міжособистісний конфлікт має не лише негативне, але й позитивне значення в процесі спілкування між людьми.

Негативну роль відіграє так званий тупиковий конфлікт, в основі якого лежать непримиренні протиріччя, які виникли між особистостями в результаті образливих дій одного з партнерів по спілкуванню.

Позитивну роль відіграє конфлікт в зв'язку з тим, що є сигналом неблагополуччя в міжособистісних відносинах, які слід змінити, вирішуючи конфліктну ситуацію в інтересах всіх людей, які до нього залучені. Крім того, ситуативний конфлікт відіграє роль стимулятора розвитку процесу спілкування, оскільки привносить пожвавлення в процес спілкування.

На конфліктні ситуації люди здатні реагувати по-різному, обираючи ту чи іншу стратегію поведінки в конфлікті.

Компроміс виявляється у намаганні не загострювати ситуацію за рахунок взаємних поступок інтересами. Партнери не враховують глибинних потреб, а задовольняються зовнішньою стороною поведінки.

Пристосовуючись, людина адаптується до ситуації, не відстоюючи своїх інтересів. Девіз: Щоб ти виграв, я повинен програти.

Уникання пов'язане з намаганням відсунути конфліктну ситуацію якомога далі, сподіваючись, що все вирішиться само собою. Девіз: Щоб не було конфлікту, краще я відступлю.

Конкуренція - активний, майже агресивний наступ, намагання вирішити конфлікт, ігноруючи інтереси інших осіб. Людина доводить свою думку, як єдину і правильну, ігноруючи міркування інших. Девіз: Щоб я переміг, ти повинен програти.

Співробітництво проявляється в прагненні разом підійти до ефективного вирішення ситуації з урахуванням інтересів, потреб обох сторін. Ця стратегія є найефективнішою для налагодження добрих стосунків, але вимагає багато часу. Девіз: Щоб я виграв, ти теж повинен виграти.

Ефективне спілкування

Спілкування відіграє важливу роль в оволодінні людиною культурними і загальнолюдськими цінностями, громадськими досвідом. У процесі спілкування, цієї специфічної форми взаємодії людини з іншими людьми, здійснюється обопільний обмін уявленнями, ідеями, інтересами, настроями, установками і т.п.

Підвищення значущості спілкування в сучасному світі вимагає вміння спілкуватися. Значить, спілкування потрібно вчити, спілкуванню потрібно вчитися, що передбачає необхідність глибокого знання цього явища, його закономірностей і особливостей, які з роботи людей.

В основу теорії культури мови, як особливої ​​лінгвістичної дисципліни пропонується покласти наступне визначення цієї дисципліни. Культура мови - це такий набір і така організація мовних засобів, які в певній ситуації спілкування при дотриманні сучасних мовних норм і етики спілкування дозволяють забезпечити найбільший ефект у досягненні поставлених комунікативних завдань.

Ефективність спілкування - це той "кінцевий продукт", створення якого повинна полегшити теорія культури мови при її практичному застосуванні. Під ефективністю спілкування ми розуміємо оптимальний спосіб досягнення поставлених комунікативних цілей. Комунікативні цілі спілкування найтіснішим чином пов'язані з основними функціями мови.

Технології ефективного спілкування - це такі способи, прийоми та засоби спілкування, які повною мірою забезпечують взаємне розуміння і взаємну емпатію (емпатія - здатність поставити себе на місце іншої людини (або предмета), здатність до співпереживання) партнерів по спілкуванню.

Саме спілкування як складний соціально-психологічний процес характеризується трьома основними змістовними аспектами: комунікативним, інтерактивним і перцептивних. Кожен з них володіє відносною самостійністю і забезпечує певні цілі суб'єктів спілкування:

• комунікативний аспект відображає прагнення партнерів по спілкуванню до обміну інформацією;

• інтерактивний аспект проявляється в необхідності дотримання ними встановлених норм спілкування, а також у прагненні їх до активного впливу один на одного в певному напрямку;

• перцептивних аспект висловлює потребу суб'єктів спілкування у взаємній емпатії, співпереживанні.

Особливе місце у змісті технологій ефективного спілкування в конфлікті займають цільові установки конфліктантів. Перш за все, це пов'язано з істотним протиріччям в самому процесі такого спілкування. З одного боку, суперники особливо потребують того, щоб правильно зрозуміти один одного. А з іншого боку, такому порозумінню заважає відсутність належної довіри між ними, їх «закритість» по відношенню один до одного, обумовлена ​​усвідомленої чи неусвідомленої самозахистом в конфлікті. Тому для забезпечення конструктивного спілкування в конфлікті бажано (по можливості) створити атмосферу взаємної довіри в цьому процесі, сформувати у себе цільову установку на співпрацю.

Основне ж зміст технологій ефективного спілкування в кінцевому підсумку зводиться до дотримання певних правил і норм спілкування.

Основні правила ефективного спілкування:

• Концентруйте увагу на мовцях, його повідомленні.
• Уточнюйте, чи правильно ви зрозуміли як загальний вміст прийнятої інформації, так і її деталі.
• Повідомляйте іншій стороні в перефразований формі сенс прийнятої інформації.

У процесі прийому інформації не перебивайте що говорить, не давайте поради, не критикуйте, не підводьте підсумок, не відволікайтеся на підготовку відповіді. Це можна зробити після отримання інформації та її уточнення. Домагайтеся, щоб вас почули і зрозуміли. Дотримуйтесь послідовність повідомлення інформації. Не пересвідчившись у точності прийнятої партнером інформації, не переходьте до нових повідомлень.

Підтримуйте атмосферу довіри, взаємної поваги, виявляйте емпатію до співрозмовника.

Використовуйте невербальні засоби комунікації: частий контакт очей; кивання голови в знак розуміння та інші, які спонукають до конструктивного діалогу прийоми.

Тривожність у підлітковому віці

Підвищена тривожність у підлітків

Як же можна визначити і виявити надмірну тривожність у дитини? Такі діти часто пригнічені, насторожені, їм важко встановлювати контакти з оточуючими. Світ являє для них небезпеку. Згодом формується і встановлюється занижена самооцінка і песимістичний погляд на своє майбутнє.

Причини виникнення підвищеної тривожності можуть бути різноманітними. Але найчастіше це підвищена тривожність в самій родині. Дитина з раннього дитинства «змальовує» поведінки батьків. І коли вони знаходяться в постійній напрузі й мінливості, то незабаром це негативно відіб’ється і на самій дитині. Найчастіше цьому служать джерела інформації. Варто звертати увагу на те, що дитина читає, дивиться і звідки черпає свої знання і отримує відомості.

Ну і найважливішим є виховання. Величезну роль у розвитку тривожності у дітей відіграє авторитарний стиль виховання. Батьки можуть придушити собою здатність у дитини самостійності і розвинути почуття страху перед батьками, такі як не виправдати їхніх сподівань, боязнь вчинити не так як йому накажуть, а також розвинути нездатність до власної думки і пригнічену самооцінку.

У виникненні підвищеної тривожності займає місце гендерні відмінності. У молодшому і дошкільному віці (до 12 років) тривожність частіше випадає на чоловічу стать. Дівчатка піддаються цьому переважно після дванадцяти років (в підлітковому віці). При цьому і ситуації різні. Так як дівчатка більше зосереджені на взаєминах з іншими дівчатами і в принципі з колективом, то у хлопчиків-підлітків присутній страх бути покараними дорослими або побитими однолітками.

Як запобігти підвищеній тривожності у підлітків

Дорослі грають головну роль в запобіганні становлення тривожності, як стійкої риси особистості. Батькам слід контролювати свої реакції і дії на різні ситуації і обставини по відношенню до дитини (підлітка).

Не вселяти йому уявлення про світ тільки з негативного боку, тобто розповідати йому тільки про перешкоди і невдачі на шляху, а також про можливості їх вирішення.

Менш вимогливо ставитися до діяльності дитини. Вічна боротьба за результат і становлення акценту на досягнення цілей може підвищити ризик виникнення тривожності через страх не виправдати очікування дорослих.

Похвала не повинна бути тільки за успіхи, а повинна просто бути присутньою тільки від того, що це ваша дитина. Викликані штучно почуття страху не допоможуть їй досягти потрібних результатів, а навпаки будуть її лякати і гальмувати на шляху досягнення мети.

Діти приховують свої тривожні відчуття за залученням уваги методом хуліганства, галасливою поведінкою, витівками. Такі діти шукають розуміння і схвалення, а своєю поведінкою досягають іншого результату.

Рівень тривожності підлітків може бути серйозним сигналом

Іноді така поведінка у підлітків є ознаками депресивного або тривожного розладу, що значно заважає успішності, особливо, у тих, які раніше були впорядкованими в поведінці і добре вчилися. Підвищена тривога може активувати вегетативну нервову систему, і тоді спостерігаються надмірна пітливість, прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, почервоніння обличчя і шиї, а також порушення сну. Нерідко проявами підвищеної тривожності спостерігаються харчові порушення, такі, як булімія або анорексія.

Також підвищена тривожність може бути наслідком ранньої закоханості.

Від нестачі уваги такі діти починають багато фантазувати. Придумують історії про свою особистість і всіляко намагаються привернути до себе увагу, щоб зайняти весь час дорослих своєю персоною. Багато дітей намагаються догодити своєю поведінкою дорослим, заслужити схвалення і стають надмірно доброзичливими.

Батьки часто задоволені і їх влаштовує така модель поведінки дітей. Але це ніяк не позитивна якість. Така модель поведінки може закріпитися і перерости в залежність, супроводжуючи її протягом усіх наступних етапах розвитку і дорослішання.

Як допомогти підлітку при підвищеній тривожності

У домашніх умовах батьки можуть спробувати виконати з дитиною завдання, яке виділить і підкріпить його впевненість, а також приглушить страх перед будь-якою дією.

Наприклад, ви не можете умовити дитину почати займатися тією чи іншою справою. Попросіть його уявити себе маленькою дитиною, яка здатна на ті чи інші дії набагато меншою мірою, ніж він. Як приклад, не навчилася рахувати, писати або по-простому не знає алфавіт. Після нехай уявить себе дитиною, для якої під силу вирішення цього завдання. Таким чином, вона переконається, що вона більш здібна від нездари і якщо докласти зусиль, то вона впорається із завданням.

Також допоможіть розібрати такі нюанси як «можу» і «не можу». Попросіть дитину пояснити самому собі, в чому є її нездатність і після виділити те, що на даний момент вона може зробити. Покажіть те, як близько вона наблизиться до результату, приклавши зусиль. Пояснюючи при цьому дитині, що кожен в силу своєї індивідуальності може не завжди впоратися з будь-яким завданням, але якщо докладати зусиль то можна досягти бажаного результату.

Допомога такій дитині може бути різноманітна. І якщо не дивлячись на хороший мікроклімат в сім’ї, а також старання батьків, підвищена тривожність продовжує турбувати дитину (підлітка), звертайтеся за допомогою до психолога, психотерапевта. Ці фахівці допоможуть вирішити психологічні проблеми у вашої дитини, і тривога мине, а на її вустах знову з’явиться посмішка! Але якщо у підлітка залишатимуться вищевказані хворобливі прояви – звертайтеся до психіатра. Не треба боятися. Тільки фахівець може по-справжньому допомогти у вирішенні проблеми! 

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ І ЇХ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я

 

Шкідливі звички — не корисні або  шкідливі дії, які люди повторюють знову і знову, незважаючи на те, що вони створюють загрозу для здоров’я і  можуть мати в собі елементи психічних розладів.

Звичка — це  форма поведінки , яка в певних умовах набуває характеру потреби. Якщо звичка робить негативний вплив на організм людини, на його здоров’я, руйнує його життя — це шкідлива звичка.

Багато шкідливих звичок  набувають характер залежності, тобто людина знає про шкоду звички, але не може від неї позбутися через те, що вона приносить короткочасне задоволення або полегшення. Деякі шкідливі звички зберігаються, тому що людина не підозрює про свою звичкою або не вважає її шкідливою (в усякому разі, для себе).

До шкідливих звичок людини, які можуть мати негативний вплив на організм людини, можна віднести: куріння, алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.

Серед основних причин виникнення і поширення шкідливих звичок можна назвати:

— Соціальна узгодженість. Якщо та чи інша модель поведінки прийнята у сім’ї, класі, серед друзів, тобто у найближчому оточенні, він відчуває необхідність слідувати їй, щоб показати свою приналежність до цієї групи, і звідси — мода на шкідливі звички.

— Задоволення. Одна з головних причин, чому люди йдуть шкідливим звичкам, — це супутні і приємні (спочатку) відчуття, від хорошого самопочуття і релаксації до містичної ейфорії. Далі виникає пряма залежність.

— Цікавість змушує деяких людей почати самим слідувати шкідливим звичкам.

Відхід від фізичного стресу. Більшості людей вдається справлятися з найбільш стресовими ситуаціями їх життя, але деякі намагаються знайти притулок у формі залежності.

-Невміння правильно використовувати вільний час.

— Відчуження і невлаштованість у житті.

Однією із негативних звичок є куріння

Чим небезпечне куріння ? Оскільки вдихається дим то обпікає слизові і ще в ньому міститься велика кількість шкідливих речовин (бензопірен, нітрозаміни, чадний газ, частинки сажі і т. д.), куріння (незалежно від використовуваного препарату) підвищує ризик розвитку раку легенів, рота і дихальних шляхів, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), психічних, серцево-судинних та інших захворювань. В даний час найбільш поширеними наслідками тривалого куріння є виникнення ХОЗЛ і розвиток різних пухлин дихальної системи, 90% випадків раку легенів пов’язано з курінням.

Залежність від тютюнопаління може бути як психологічна, так і фізична. При психологічної залежності людина тягнеться за цигаркою, коли перебуває в кращий компанії, або в стані стресу, нервової напруги, для стимуляції розумової діяльності.за цигаркою. При фізичної залежності вимога організмом нікотинової дози так сильна, що вся увага кращого зосереджується на пошуку сигарети, ідея куріння стає настільки нав’язливою, що більшість інших потреб (зосередження на роботі, угамування голоду, відпочинок, сон і т. д.) йдуть на другий план .

Алкоголізм — захворювання, різновид токсикоманії, що характеризується хворобливою пристрастю до алкоголю (етилового спирту), з психічною та фізичною залежністю від нього, що супроводжується систематичним споживанням алкогольних напоїв, незважаючи на негативні наслідки. Негативні наслідки можуть виражатися психічними та фізичними розладами, а також порушеннями соціальних відносин особи, яка страждає цим захворюванням.

Алкоголь діє токсичним впливом на мембрани клітин, розширює судини і збільшує тепловіддачу, підвищує виділення сечі і секрецію соляної кислоти в шлунку. Тривале зловживання алкоголем призводить до незворотних змін внутрішніх органів. На тлі хронічного алкоголізму розвиваються такі захворювання, як алкогольна кардіоміопатія, алкогольний гастрит, алкогольний панкреатит, алкогольний гепатит, алкогольна нефропатія, алкогольна енцефалопатія, різні типи анемії, порушення імунної системи, ризик крововиливу в мозок .

У процесі алкогольного сп’яніння пригнічується не тільки функція кори головного мозку, але і підкіркових структур (мозочок, базальні ядра, стовбур мозку).  Виникають психічні розлади, зумовлені хронічною алкогольною інтоксикацією. Відомо кілька типів алкогольних психозів: алкогольний делірій (біла гарячка, delirium tremens), алкогольна депресія, алкогольний галюциноз, алкогольні маревні психози, алкогольна епілепсія. Алкогольний делірій — один з найбільш часто зустрічаються алкогольних психозів, що розвивається на тлі метаболічних розладів, викликаних хронічним алкоголізмом

Діти алкоголіків мають знижений розумовий потенціал, страждають різними хворобами центральної нервової системи, що в кінцевому підсумку гальмує нормальний розвиток суспільства в цілому. Лікування тривале і малоефективне.

Вплив наркотиків на здоров’я

Дихання є одним з основних умов життя. Всі знають, що під час вдиху організм одержує кисень, під час видиху виділяє вуглекислий газ. Глибина і частота дихання регулюються потребами організму. У механізмах регуляції беруть участь хеморецептори, які збуджуються вуглекислим газом. Якщо концентрація вуглекислого газу підвищується, то ці рецептори збуджуються, а від них збудження по нервах передається в дихальний центр. Дихальний центр підвищує глибину і частоту дихання. Так буває в нормі.

Гіпоксія розвивається зазвичай в старечому віці в результаті хвороб легенів, серця, судин, а також отруєнь алкоголем, чадним газом та інших хвороб. Гіпоксія є безпосередньою причиною смерті при більшості захворювань.

Наркомани також найчастіше помирають від зупинки дихання при випадковому передозуванні наркотиків. Смерть настає вже через 5 хвилин після  вживання наркотику. Допомогу зазвичай не можуть і не встигають надати.

Молодій людині, що вирішив спробувати дію наркотику для випробування задоволення, треба знати, що тим самим він дозволяє надіти на свою шию зашморг, який поступово буде затягуватися все його вже недовге життя і, врешті-решт, задушить.

Шкідливі звички не тільки впливають на життя і здоров’я молодого покоління, але приносять біль і нестерпні муки рідним та близьким, впливають на здоров’я та життя майбутніх поколінь. Здоровий спосіб життя, заняття фізкультурою, спортом, уміння розважатися та мати власні приємні звички – надає великі можливості для розвитку особистості, уміння знайти свій шлях у житті та бути здоровим і активним до глибокої старості.

                                         Ми за здоровий спосіб життя!

Про волонтерство простими словами

 Кожен з нас може впливати на розвиток України. Іноді результат видно одразу, іноді — через багато років. Але долучитися і творити країну, у якій ти хочеш жити, можна вже зараз. Волонтерство — це передусім можливість впливати на те, що відбувається довкола, ініціювати власні проєкти та змінювати країну.

Волонтерство дуже часто порівнюють з жертовністю, хоч насправді завдяки своїм вмінням та таланту ти можеш вирішувати або ж пом’якшувати суспільні проблеми, отримуючи задоволення.

Волонтерство — це передусім можливість впливати на те, що відбувається довкола, ініціювати власні проєкти та змінювати країну. Коли люди стають волонтерами, вони не лише отримують нагоду проявити себе, здобути нові знання і навички, а й намагаються зробити життя інших кращим. «Будь тією зміною, яку хочеш бачити у світі!» — казав Магатма Ґанді, а один зі шляхів змін — волонтерство. Допомагаючи іншим, ми ініціюємо позитивний рух в суспільстві, беремо на себе відповідальність за те, що відбуваються довкола, та надихаємо людей на творення добра.

Волонтерська діяльність будується на 3 основних характеристиках, без яких працю не можна вважати волонтерською:

Добровільність
Ніхто не може змусити тебе волонтерити. Ти можеш самостійно обирати зручний для себе спосіб, час, форму та сферу надання волонтерської допомоги.

Неприбутковість
Волонтерська допомога надається безоплатно. Якщо тобі за допомогу пропонують фінансову винагороду чи гонорар — діяльність не буде вважатись волонтерською.

Суспільна користь
Волонтерська діяльність має бути спрямована на пом’якшення або розв'язання соціальних проблем. Волонтери не чекають поки проблеми їх громади хтось вирішить, вони самостійно стають рушієм позитивних змін.

Волонтерство Україні регулюється двома основними документами: Законом України «Про волонтерську діяльність», який був прийнятий у 2011 році, та Загальною Декларацією Волонтерів. Закон визначає, що залучати волонтерів до своєї діяльності можуть лише неприбуткові організації та установи. А волонтерити можна лише з 14 років, і тільки за згодою батьків (усиновлювачів), названих батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Крім того, в Законі прописані права та обов’язки волонтерів та організацій, що залучають волонтерів.

Загальна Декларація Волонтерів підтримує право кожної жінки, чоловіка та дитини на вільне об’єднання у спілки та зайняття волонтерською діяльністю без будь-якої дискримінації відносно культурного та етнічного походження, віросповідання, віку, статі, фізичного, соціального чи економічного становища. Всі люди у світі повинні мати право на вільне витрачання свого часу, таланту та енергії на користь інших людей чи громади, працюючи індивідуально чи в колективі й не сподіваючись на фінансову винагороду.